Пишемо дисертацію

 

1. Актуальність дослідження важливо визначати з урахуванням нагальних потреб і перспектив розбудови вітчизняної освіти в контексті європейського і світового освітніх просторів. Суперечності розвитку досліджуваних педагогічних явищ і процесів слід обґрунтовувати як передумову і рушій одержання нових знань та інформації, необхідних для поступу вітчизняної педагогічної науки й практики. У викладі актуальності дослідження доцільно спиратися на офіційні документи (закони, постанови уряду, доктрини тощо), як окремих країн, так і наддержавних структур та міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО, ЄС, РЄ, ОЕСР тощо).

2. Мета дослідження має узгоджуватись з предметом дослідження. Обов'язковою складовою мети має бути окреслення перспектив/надання пропозицій (рекомендацій) з використання зарубіжного досвіду в Україні. Відповідно така позиція має бути відображена в одному з завдань дисертації (для кандидатської у п'ятому).

3. Для реалізації такого завдання необхідне ретельне дослідження стану та тенденцій розвитку досліджуваного феномену в Україні, що має бути викладено в окремому параграфі. Лише за таких умов можливе формулювання валідних та дійсно потрібних вітчизняній освіті рекомендацій (у наступному параграфі).

4. Новизна дослідження повинна ґрунтуватись на нових фактах, теоретичних узагальненнях, особливостях, тенденціях, з'ясованих у ході порівняльно-педагогічного дослідження освітніх явищ і процесів в кількох (або більше) країнах, містити вказівку на автентичні наукові матеріали, терміни й поняття, що вперше вводяться автором дисертаційного дослідження у науковий обіг вітчизняної педагогіки.

5. Завдання дослідження слід формулювати таким чином, щоб вони охоплювали головні структурні підрозділи дисертаційної роботи, не порушували її логіки, давали чіткі орієнтири щодо хронологічних та територіальних меж дослідження. Завдання, що стосуються аналізу стану розроблення наукової проблеми у вітчизняній та зарубіжній педагогіці, а також порівняльного аналізу педагогічних шляхів її розв'язання слід розглядати як пріоритетні для порівняльно-педагогічних досліджень. Загальна кількість завдань для кандидатської дисертації не повинна перевищувати 5-ти, а докторської – 8-ми.

6. Джерельна база дослідження має містити такі пункти:
• закони і підзаконні акти певної країни (групи країн);
• офіційні документи міжнародних організацій;
• монографічні дослідження зарубіжних та вітчизняних дослідників,
• періодичні видання (зарубіжні та вітчизняні);
• аналітичні матеріали дослідницьких центрів (університетських, регіональних, міжнародних), громадських, політичних організацій;
• статистичні дані національних та міжнародних інституцій;
• навчальні плани, програми та інші документи, що забезпечують перебіг педагогічного процесу у навчальних закладах певних рівнів і типів (відповідно до теми дослідження).
Список використаних джерел має налічувати щонайменше 200 найменувань для кандидатської дисертації та 500 – для докторської, переважна їх кількість (дві третини) – іноземними мовами.

7. Структура порівняльно-педагогічної наукової роботи може складатися з двох, за необхідності трьох розділів для кандидатської дисертації і чотирьох і більше розділів – для докторської. Вона має відображати:
• теоретичні аспекти досліджуваної проблеми (методологію, історію, теорії, концепції) (для кандидатської – Розділ 1);
• практичні шляхи її педагогічного розв'язання: зміст, форми, методи, технології, засоби, а також обґрунтовану оцінку їх ефективності (для кандидатської – Розділ 2).

8. Сьогодні в Україні вже накопичено досить значний масив досліджень з порівняльної педагогіки. Тому параграф "Стан дослідженості проблеми ... у вітчизняній порівняльній педагогіці", де зроблено ретельний огляд попередніх досліджень вітчизняних компаративістів з теми дисертації, сприятиме аналізу дійсно нових аспектів обраного науковцем педагогічного явища.

9. Логічним завершенням кожного розділу мають бути висновки (2-3 сторінки). Останній розділ має супроводжуватись (або бути цілком присвячений – для кандидатської Розділ 3) ще й висновками-рекомендаціями, пропозиціями щодо перспективного використання зарубіжного педагогічного досвіду в Україні.

10. При наданні рекомендацій і пропозицій слід керуватися передусім педагогічними міркуваннями і доцільністю, а політичні, соціальні, культурні умови розглядати здебільшого як тло, що може сприяти або перешкоджати впровадженню прогресивного педагогічного досвіду.

11. Додатки в порівняльно-педагогічній дисертації набувають особливої ваги, оскільки дають змогу ознайомитися з оригіналами документів, навчальних програм, методик тощо. Залучення оригінальних текстів має обов'язково супроводжуватись їх україномовною версією.

12. «Словник іншомовних понять і термінів» слід розглядати як обов'язковий для будь-якого порівняльно-педагогічного дослідження додаток.